Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах!
Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням.
Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду.
Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу.
Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона.
У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків.
Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів.
Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками.
Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера.
Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава.
Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували.
Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!
Давай ка, братан, я тебе раскажу историю о том, как я купил закладки и стаф, и потом разговаривал с помидорами на даче.
Вот так и прошел тот ночной вечер, когда я пытался завести разговор с помидором, но получился разве что разговор с самим собой. Мы до утра тусовались, но все равно никто так и не понял, как я смог уронить и размазать помидор, но не смог разговорить его. Возможно, это был какой-то знак свыше, чтобы я больше не хейтил на самом деле живые овощи. А может, просто наркотики подействовали на меня слишком сильно.
Итак, братишка, вот тебе история о том, как я купил закладки и стаф, и попытался разговаривать с помидорами на даче. Береги себя и не забывай наслаждаться тусовкой, но без опасных приключений, мясо!
В общем, была такая история, братишка. Я тогда был под кайфом, спичка, и решил себе хейтить на всю катушку. Да ты знаешь, что это значит, да? Ненавижу все вокруг, ищу новые эмоции и новый кик. И вот, однажды, мой дружок предложил мне мульку - этакий заменитель кокаина, мама не горюй. Я подумал, а почему бы и нет, ведь гопникам нужно постоянно менять свои кайфы, чтобы не слишком привыкнуть к одной шняге.
Итак, я бахнул мульку и пошел искать новых приключений. Очень скоро у меня появилась идея скупить немного закладок и с ними отправиться на дачу к наматушкам. Ведь помидоры всегда готовы поговорить, особенно если ты на закладках, мясо. Ну и мне очень интересно было узнать, какие истории у них есть в запасе.
Я собрал свою команду - пара хипстеров, которые тоже не прочь выпить пару пинт и потусоваться. И мы отправились на дачу, запасенные зеленкой и закладками.
Когда мы приехали на дачу, я увидел, что там уже был огромный стол с разнообразными закусками и бочка с настоящим стафом. Я офигел от такого разнообразия и подумал, что это будет незабываемая ночь!
А теперь, братишка, начинается самое интересное - разговор с помидорами!Мы сели за стол, я взял пару закладок и стал жевать свою порцию, пока остальные парни расправлялись с марихуаной. Тут я заметил, что мои друзья начинают загораживать исполинский помидор, который лежал на столе. Они говорили, что этот помидор - особенный и говорить он умеет. Ну, я взял свои закладки, но так только и смог сказать: "Парни, вы офигели, это же всего лишь помидор!"
Но парни настаивали, и я решил проверить - вдруг они там какой-то секрет знают? Я взял помидор в руки и прислушался. И... Ничего не услышал. Ну, я решил, что мне нужно быть под кайфом, чтобы понять его язык.
И тут я решил зажечь еще одну закладку. Но вместо этого, я споткнулся и уронил помидор на землю. Мне стало так обидно, что я забыл про все наркотики и подумал только о том, какой я лох.
А помидор? Ну, он тоже размазался по земле, и стало ясно, что разговора с ним уже не будет. Мы все посмотрели на это грустное зрелище и затем решили продолжить веселье.
Такая вот наркоманская история про закладки, стаф и разговоры с помидорами на даче, братишка. Жизнь гопника да жестка!
